Українсько-угорські відносини на сучасному етапі
Рівно двадцять років тому, в останні місяці 1991 року, у Східній Європі сталися безповоротні події, що мали визначальне значення для майбутнього всього континенту та для подальшого розвитку міжнародних відносин. Розпався Радянський Союз, а з ним – двополюсна світова система, закінчився період протистояння - „холодної війни”. Одночасно розпочалася якісно нова епоха для народів постсоціалістичних країн та колишніх республік Радянського Союзу.
1 грудня 1991 р. український народ висловився за незалежність України. Угорщина в числі найперших визнала незалежність України. Через два дні, 3 грудня, між нашими країнами були встановлені дипломатичні відносини, а вже 6 грудня у Києві було підписано Договір про добросусідство і співробітництво, що заклав підвалини наших взаємин. Завдяки цьому формування українсько-угорських відносин позначається швидким розвитком: 4 грудня 1991 р. Угорщина відкриває Посольство у Києві, а згодом, 26 березня 1992 р., у Будапешті було відкрито Посольство незалежної України за кордоном.
Все це одночасно підтверджує, що Угорщина з самого початку і надалі з підвищеною увагою спостерігає за розвитком України. Угорщина як сусідня держава надзвичайно зацікавлена в існуванні незалежної, економічно сильної України, що поділяє загальноєвропейські цінності і є водночас ключовим чинником політичної та економічної стабільності в усьому регіоні.
Двостороннє співробітництво Угорщини й України відзначається значними досягненнями. Спільні зовнішньополітичні цілі обох країн створюють можливості і сприяють подальшому розвитку добросусідських відносин та співробітництву на багатосторонній основі.
Угорська україністика
Переконливим прикладом добросусідства між Україною та Угорщиною є розвиток угорської україністики.
Вивчення української мови та літератури є можливим у трьох вузах країни: у Ніредьгазькій Вищій Школі, Сеґедському університеті і в Будапешті в Університеті ім. Лоранда Етвеша (ЕЛТЕ).
Унікальним є запровадження вивчення української мови на рівні іноземної у середньому навчальному закладі Угорщини. З 1993 року у гімназії ім. Адама Вої у містечку Боктолорантгаза на північному сході Угорщини учні мають можливість вивчати українську мову. Саме цього року вчитель Юдіта Софілканич почала впровадження вивчення української мови та літератури у гімназії. При розробці концепції введення вивчення української мови було взято до уваги близьке сусідство України, розвиток культурних та економічних зв,язків між двома державами. Юдіта Софілканич склала державний учбовий план на чотири роки навчання, який і в обласних установах освіти, і в Міністерстві - зустріли з ентузіазмом і найвищою оцінкою. Вчителька на основі чималого матеріалу для проведення уроків української мови склала три підручники для угорських школярів. Копітка робота у викладанні української мови, як іноземної принесла позитивні наслідки. Понад шістдесят випускників Юдіт Софілканич продовжили вивчення української мови у Вищій Школі міста Ніредьгази. Це єдина в Угорщині середня школа (директор п.Олберт Боґой), де поруч з такими престижними мовами, як англійська, німецька, французька рівноцінно ведеться викладання української мови. Велику допомогу гімназії у створенні українськомовної бібліотеки і популяризації української мови надає Товариство української культури в Угорщині і п. Ярослава Хортяні особисто.
Закон про національні меншини в Угорщині
Угорська держава приділяє велику увагу і надає належну допомогу національним меншинам. Саме завдяки мудрій і гуманній політиці уряду з питання національних меншин в Угорщині українська громада має можливість інтенсивно плекати свою національну та духовну культуру. Зусиллями ТУКУ і ДОСУУ в українських громадах проводиться багато корисних справ.
У законі про національні меншини, який наразі серед інших країн Євросоюзу мають тільки Угорщина і Фінляндія, занесено великий спектр прав етнічних громад: від встановлення пам’ятників аж до створення інформаційних передач на державному радіо й телебаченні.
Здобутки і плани національних самоврядувань українців
Голова ДОСУУ п. Ярослава Хортяні в інтерв’ю, надрукованому в часописі Товариства Української Культури в Угорщині „Громада” (№6, 2005), дала всесторонню інформацію про здобутки і плани національних самоврядувань українців.
„... Місцеві самоврядування українців за домовленістю започаткували в себе ту чи іншу культурну традицію, наприклад, в Уйпешті щороку святкують Українське Водохреща, у Ференцвароші відзначають Зелені свята. Регіональні самоврядування українців перебрали естафету Шевченківських днів, Восьмий район столиці щоосені вшановує пам’ять Івана Франка, у Мішкольці українці доглядають за меморіальною дошкою установленою пам’яті Григорія Сковороди. Так само піклуються про пам’ятник київській княжні Анастасії та її чоловіку королю Ондрашу І на Балатоні українці з міста Сийкешфегирвара. Велику громадську активність виявило самоврядування міста Ваца, Варполоти, ХІ району столиці, міста Ніредьгази. Сеґед займається питаннями україністики. Другий район столиці створив український театр.
Вже в 1999 році була поставлена мета готувати свої відеоматеріали для передачі „Рондо”, що виходить раз на місяць. Відтак запланували щотижня випускати радіо передачі українською мовою. Подумали і про танцювальний колектив, який згодом назвали „Веселка”. Закон дозволяє нам влаштовувати свої національні свята , що мають статус всеугорських, наприклад, у нас є День української культури в Угорщині, Шевченківські свята. Влітку у нас є можливість більш ґрунтовно організовувати молодіжні табори відпочинку з вивченням рідної мови, культури і національних традицій .
Завдяки самоврядуванню ми домоглися створення електронної сторінки – веб-сайту української меншини в Угоршині. Все це стало можливим тому, що ми маємо постійний фінансовий бюджет, який затверджується у парламенті.
Щомісяця місцеві самоврядування влаштовують два-три заходи: їхня кількість особливо зростає на початку календарного року, навесні та восени. Зараз можна побачити доволі розгалужену культурну діяльність українських самоврядувань, можливо, навіть активнішу, ніж в Україні.
Державне фінансування наших самоврядних органів дає нам змогу організовувати різноманітні круглі столи, зустрічі з високими державними діячами України, Угорськими політиками, організацію читацьких конференцій, демонстрацію документальних фільмів проведення церковних літургій.
Дбаємо про те, щоб згуртувати угорських українців довкола наших національно-культурних цінностей, щоб зводити мости дружби між українським та угорським народами. Думаємо це робити і на майбутнє”.
Самоврядування украінців міста Ніредьгази
Самоврядування украінців міста Ніредьгази було створено у 2002. році. Організатором самоврядування був Павло Боднар. За минулі роки у місті пройшло багато цікавих і змістовних міроприємств. Великим успіхом стала робота Недільноі школи, учитель Юдіт Софілканич. На сьогоднішній день школу відвідує 23 учні, віком від 10-ти до 23-ох років. Уроки проводяться щочетверга у приміщенні Греко Католицького Теологічного Інституту імені Святого Атаназа (див. фото та події).